Публічні виступи супроводжують людину все її життя: від декламування віршика в дитсадку на стільчику до виступів на семінарських заняттях, іспитах в університеті та проведення презентацій на майбутній роботі. Деяким поталанило народитися оратором, але більшість так чи інакше відчувають страх або невпевненість під час виступу перед публікою. Так званий «страх публічних виступів», за даними американських вчених, є однією з найпоширенішихлюдськихфобій після «страху смерті». Як же його подолати та заробити славу оратора, не гіршого від Демосфена?
Основний обсяг інформації людина отримує завдяки невербальному (без слів) спілкуванню. Щоб правильно подати ваш виступ, треба:
Встановити зоровий контакт (виберіть групу людей, чи навіть одну конкретну людину, яким би можна було розказувати свою доповідь.
Час від часу змінюйте об’єкт своєї уваги).
Бути відкритим (продумайте свій виступ до деталей, аби почуватися впевнено.
Не допускайте схрещень рук на грудях і не засовуйте їх по кишенях – це знак невпевненості чи зверхності).
Жестикулювати (за допомогою мови жестів людська увага концентрується краще, а відповідно ваша промова отримає краще розуміння і матиме ефективніший вплив.
Дозвольте собі рухатись – це додасть додаткової сили жестикуляції і візуально не втомить глядачів).
Посміхатися (ще Карнегі говорив, що важливість посмішки не переоцінити – таким чином ви робите комплімент глядачам, це підсвідома установка на те, що ви приймаєте і безпечні для них, тож на якісь дрібні помилки просто не звернуть увагу).
Людина в середньому запам’ятовує від того, що чує,лише 15%. Тож не треба перевантажувати ваш виступ надмірною інформацією, адже лаконічність – сестра таланту. Пропонуюзробити його за таким планом: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ – РІЗНІ ТОЧКИ ЗОРУ НА ПРОБЛЕМУ – АРГУМЕНТАЦІЯ -ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ.
Існує ще декілька методів, які допоможуть вам зробити виступ незабутнім для слухачів:
Метод Геббельса (багаторазове повторення вашої основної думки).
Метод Стіва Джобса (щоб донести головну думку до слухача, будь-який виступповинен містити три історії, три тези чи три приклади, що цю думку пояснюють).
Різка зміна гучності та паузи (після прикладів, після риторичних запитань, після емоційної перерви, при зміні теми – щоб закцентувати увагу на найголовнішому).
Діалог з аудиторією за допомогою риторичних запитаньабо стверджень (щоб кожен відчував себе причетним до процесу, а, отже, уважно слухав).
Якщо ви добре підготувалися, але не можете подолати хвилювання, - зробіть його піднесеним і хай воно допоможе вам. Для того, аби трошки заспокоїтися, виконайте наступні поради:
пройдіться швидким кроком (можна гарантувати, що після цього у вас не тремтітимуть коліна)
перед виступом не сидіть схрестивши ноги, а поставте обидві ступні на підлогу і подайтеся тілом вперед, поворушіть пальцями ніг – так ви переконаєтеся, що обидві ноги у вас у повному порядку і готові діяти.
тримайте руки вільно опущеними, потрусіть кистями, поворушіть пальцями - це посилить кровообіг і допоможе зняти напругу.
поворушіть щелепою назад і вперед, порахуйте зуби язиком з внутрішньої сторони – аби добре артикулювати звуки, а, отже, мати гарну дикцію.
глибоко дихайте(коли вдихаєте, живіт повинен випинатися)
згадайте слова Карлсона: «Спокій, тільки спокій» - тоді все точно буде ОК, адже головне в публічному виступі – ваша позитивна налаштованість. І хай навіть Демосфен з Цицероном вам позаздрять!
Автор - Олена Позняк
0 коммент.:
Отправить комментарий