Дєдушка вєрнулся! Ну самі понимаєтє, город, садок, осінь та урожай кабаків. Всьо це нужно було привести в парядок. Так от коли город перекопаний, а кабаки лежать ровнєнько у сараї, дєдушка возвернувся!
Так і об чьом би нам поговоріть? А давайте про те, шо мучає всьо прогресівное чєловечєство…
Ну як то так…
І шо воно за риба дельфін? Чі інхвекція єто, чі бацила? Так як дєдушке зара нема чого робить, ну крім того шо колупацця в носі, то він рєшил разобрацца. І так слово пішло від лат. deprimo — «давіть», «подавіть». То тєперь стало нємножко прoясняється, шо давить деда коли нема роботи.
А згадаємо недавні часи, ну хоча б то врємя, коли жили мої батьки. Так от, вони не знали шо воно такое депресія, хоча і знали таке захворювання як «бодун», і як з ним броцця. Разсуждая на єту тєму, дєдушка пришов до висновку, депресія це болячка тих, хто на городі не копався, і свиней не порав. Єто все для зманіжених і екзальтірованих.
Але, як би дєдушка не відносився до єтого захворювання, проблема залишається невирішеною. То ж продовжуєм розбирацця.
Дєпрєсія єто псіхічєское расстройство, характерізующєєся «дєпрєссівной тріадой»: сніженієм настроенія и втратой способності переживати радість (ангєдонія), /ну, єта проблема мені знайома, був у мене сусід, так він ничому не міг радувацця, а особливо порадувацця за других для нього було сташной проблємой, даже до бабки його жінка водила. Шось там яйцями викатували. Промучився не довго аж 80 літ./ нарушєніями мишлєнія (нєгатівние суждєнія, пєссімістический погляд на проісходящєє и т. д.), двигательной заторможенностью. /двігатєльная заторможенность і в мене періодичєски наблюдаєцця особливо як перекопаєш 25 соток огороду, і мишленіє нарушаєцця тоже, коли лежиш як колода і мислиш: - «Воно тобі діду надо було, за один день все копать?!!»/
Прі дєпрєссіі сніжєна самооценка, наблюдаєцця потєря інтєрєса к жізні і прівичной дєятельності. /нє, ну, з самоценкою у дедушки никогда проблєм не було/
В нєкоторих випадках чєловєк, страдающій єю, может начать злоупотрєблять алкоголєм ілі інимі псіхотропнимі вєщєствами. /а оце… оце я знаю, скільки на моєму віці молодьожи бавилось усілякими вєществамі, та так хвацько! Бувало, і сам в годи щенячьєй юності покуриш чоготось, то і город пєрєкопаєшь і не замєтішь шо і у сусідів городи перекопав, а як перекопаєш то можно і злоупотрєбіть алкоголєм. Так шо не віжу в єтом проблеми. Тада парядок був, не то шо січас./
Гіппократ обратіл вніманіє на завісімость состоянія многіх дєпрєссівних больних от погоди и врємєні года, на сєзонную пєріодічность дєпрєссій у многіх больних.
Ісходя із усього написаного, напрашується лєченіє:
- Не будьте в самотності.
- Особливо восени, вмикайте яскраве світло.
- Гуляйте з друзями, і навіть можете злоупотрєбіть алкоголєм, але з компанією.
- Так можна протягнути до Нового року та Різдва, там буде вже легше.
- І найголовніше, займіцця роботою, скажімо не город копайте, а там, квілінгом, чі пейчворком. Все ж краще ніж грузитись.
Щіро Ваш, дєдушка Юбер Гальянович!
0 коммент.:
Отправить комментарий