Цьогорічний VIII театральний фестиваль Міжнародного Чорноморського клубу «HOMO LUDENS» був особливим. Організатори доклали чимало зусиль, щоб зібрати кращі колективи України, які б показали вистави про Т.Г. Шевченка або за його творами у новому, незвичному ракурсі. Творчий пошук, нестандартне мислення, незвичні сценічні засоби вираження мали місце на сцені кожного вечора, у кожній виставі. Лишень відкривалася завіса, і глядач миттєво поринав у світ невмирущого шевченкового слова. Від маленького хлопчика до великого генія пройшов Шевченко по сцені крізь століття, сколихнув почуття, перевернув свідомість. У багатьох глядачів виникло бажання ще раз перечитати Шевченка, прийняти його у своєму серці.
Цього року організатори фестивалю відійшли від традиції показувати свої вистави поза конкурсом. На суд глядачів і журі (основного і альтернативного – журналістського) була винесена вистава Миколаївського художнього театру «Дні Тараса». Ризик був виправданий: в номінації «Краща чоловіча роль» обидва склади журі переможцем визнали заслуженого артиста України Андрія Жилу за роль Тараса у Чорному.
"Що за дивна роль?" – напевне задав питання читач. Але ніякої дивини немає. Йдучи за творами Шевченка, режисер-постановниквистави М.Кравченко, заслужений діяч мистецтв України, заслужений діяч мистецтв Росії усвідомив, що генія українського народу не можна показувати однобоко. Тому на сцені глядач побачив двох Шевченків: молодшого в білому та старшого в чорному. Як пояснював сам постановник, у свідомості Великого Кобзаря поєднувалися ліризм та заклик до боротьби за свободу. У певні періоди свого життя він був різний. З віком погляди на життя змінюються у кожної людини. Шевченко не був виключенням. У виставі багато образності, символізму. Завдяки майстерності режисерської та акторських робіт все це читається глядачем. Результат роботи – шалені оплески і ще один, неочікуваний постановником диплом за так звані «живі декорації» - «За краще художнє оформлення вистави» (Микола Кравченко).
Жанр моновистави вже відомий миколаївському глядачеві з минулих фестивальних років. Цьогоріч театрали змогли оцінити роботу Хмельницького міського монотеатру «КУТ» (виконавець – заслужений артист України Володимир Смотритель). Акцент був зроблений на пророчість творів Шевченка та продовження його справи послідовниками. Це була своєрідна розмова з Шевченком, протягом якої перед очима глядачів пройшла вся історія України.Володимир Смотритель отримав від основного журі диплом «За кращу камерну виставу в рамках фестивалю».
Дніпропетровський драматичний молодіжний театр «ВЕРИМ!» показав етюд-модерн «По дорозі в…» (режисер Володимир Петренко) і отримав перемогу в номінації «За краще пластичне вирішення вистави». «Стримано, але точно», - так можна визначити стиль роботи цього колективу.
Хвилею емоційного підйому можна назвати виставу Криворізького академічного театру драми та музичної комедії ім. Т.Г.Шевченка «Наймичка-Мати» (режисер – Василь Короленко). У молодих акторів були помилки на сцені, але їх не хотілося бачити, оскільки дуже сильною, захоплюючою, благословенною була енергетика вистави. Член журі фестивалю, театральний критик Людмила Томенчук охарактеризувала роботу криворізького театру: «вистава з легким подихом». Актори були переконливими, вони проживали свої ролі на сцені і цим захопили глядача. Це був новий погляд на тему матері у творчості Шевченка, сміливий протест проти безправності жінки в тогочасному суспільстві. Автори вистави ніби обійшли гострі кути у трактуванні історичного значення слів «московка», «покритка». Вистава отримала нагороди в номінаціях«За кращий сценічний дует» (Марія Фішелевич і Микита Блюдо) і «За творчий пошук в освоєнні поетичної спадщини Тараса Шевченка».
Неперевершена акторська майстерність у поєднанні з чудовою режисурою притаманні виставі Кіровоградського Академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Кропивницького. Їхній «Назар Стодоля» настільки вразив глядачів, що організатори фестивалю вирішили домовитися про гастролі цього колективу в Миколаєві. Вистава здобула нагороди в номінаціях «Улюбленець публіки», «За майстерну постановку та виконання батальних сцен», «За мистецький пошук та своєрідність сценічного рішення». Також дипломом «Мистецька надія» було відзначено наймолодшого учасника фестивалю Ігоря Тарана.
«Великий льох». Насторожує сама назва. Думки глядачів та журі фестивалю з приводу цієї вистави Черкаського Академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка одразу розділилися. Деякі глядачі навіть і не уявляли, що Шевченко може бути і таким… Багато містики, боротьба чорного і білого, символізм, історизм, метафоричність. Додамо більше: дещо неочікувано. Тут не може бути оцінки «добре» чи «погано». Вистава є, вона живе, глядач її сприймає. Вистава отримала нагороди в номінаціях «Краща вистава», «За кращу режисуру» (Олександр Дзекун), «За кращу сценографію і костюми» (Сергій і Наталя Ридванецькі) та «За кращу жіночу роль другого плану» (Лідія Попова, заслужена артистка України). Не є перебільшенням, що вистава була найвищою точкою напруження фестивалю, його кульмінацією. Про «Великий льох» говорило все місто: втаємничено, розсудливо, з болем.
Наступного дня - ще один шок для глядачів. Український класичний драматичний театр «Гайдамаки XXIст.» показав виставу за однойменною поемою Шевченка. Це був театр без прикрас. Актори виступали у чорних трико. Шевченко класичний, без ліричних відступів промовляв зі сцени до болю очолені думки про життєву неправду, несправедливість, безмежне людське горе і любов, прекрасну у всі віки і всі часи. Вистава отримала нагороду у номінації «Кращий дебют».
Криворізький Академічний міський театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху» розмовляв з глядачем своєю мовою. Вистава «Імертвим і живим, і ненародженим…» мала шалений успіх у глядачів. У кулуарах її називали виставою світового рівня. Нагорода фестивалю – цілий ряд дипломів від двох складів журі: «За яскраву образність втілення шевченківської теми», «За краще музичне оформлення» (Антоніна Бєльська), «За образність пластичного рішення», «За високий естетичний рівень розкриття Шевченківської тематики».
Останній день фестивалю подарував миколаївцям зустріч з Міністром культури України, який зіграв моновиставу за поезією миколаївського поета Миколи Вінграновського «Прекрасний звір у серці». Це окрема тема для окремої розмови. Це нова планка для наступного фестивалю.
Частина коштів, зібраних під час фестивалю була вручена прямо на сцені театру сім’ям з дітьми-інвалідами, які змушені були евакуюватися зі сходу країни.
Допомога з рук міністра дорогого коштує. Талановитий актор та енергійний громадський діяч, заслужений артист України Євген Нищук зазначив, що театр лікує. Дійсно, миколаївський театральний фестиваль вилікував сотні людських душ. Шевченко ж крізь віки продовжує творити добро руками його нащадків, і закликає не здаватися, не зламатися, вистояти в боротьбі.
Фото - Ігор Єрмолаєв
0 коммент.:
Отправить комментарий