Баннеры

17 февраля 2013 г.

Сучасний менестрель завітав до Миколаєва, щоб допомогти дітям


Колись дуже давно мандрівні музики їздили від містечка до містечка і співали місцевим пісні: хтось на цьому намагався заробити якусь копійку на хліб, або ж просто отримати від добрих людей шмат хліба, а для когось це було життєвою філософією – подорожувати та співати про побачене, пізнавати народну мудрість, знаходити самого себе. Такий собі сучасний менестрель  - мандрівний музика Сергій Онищенко завітав цими днями і до Миколаєва, аби подарувати людям гарний настрій та допомогти у проведенні благодійної акції.



Два вечори поспіль харківський музикант Сергій Онищенко вперше представляв Миколаєву свій проект «Make like a tree»  у рамках благодійної акції збору коштів для придбання кварцової лампи для дитсадка. Концертними залами його імпровізованих виступів стали затишні миколаївські кав’ярні «Griffe’ль» та «Віденський шніцель», акомпанувати Сергієві міг кожен охочий, кому дістався від нього інструмент(клаксон, козу, флейта, маракаси і т.д.), тобто музику створювали всі разом.  До музиканта приєднались також і миколаївські поети та музиканти, яких він запросив на свій вечір, і які залюбки поділилися своєю творчістю із присутніми.


Творчість  Сергія Онищенка – це поезія покладена на акорди його гітари. Музикант сам пише вірші та музику до власних пісень, а надихають його добрі люди, дорога та цікаві міста нашої великої планети.

4young вирішив ближче поспілкуватися із гостем  та розпитати більше про його творчість:
-          
          Сергію, хотілося б більше дізнатися про тебе та твою творчість, адже в Миколаєві ти вперше. Розкажи будь ласка про себе та свій проект

-         -  У мене є свій музичний проект «Make like a tree», з ним я подорожую по різних містах, граю свою музику та заохочую до співпраці різноманітних музикантів із цих міст. Я записую з ними пісні, і коли я знаю, що їду до якогось міста, то телефоную їм і прошу зіграти зі мною. (від 4young: цього разу у концерті брав участь миколаївський музикант Степан Прохоров, який також є одним із співорганізаторів концерту та акції)Пісні я також створюю під час подорожей, коли зустрічаюсь із новими людьми. Мене можуть надихати також живописні краєвиди, погода, все що завгодно.


-           З чого все починалось? Яке місто було першим у твоїй історії подорожей?

-          Зараз я подорожую автостопом. Колись я запланував собі мандрівку Росією, а потім хотів поїхати до Китаю. Я проїхав усю Росію автостопом, тобто я проїхав від Москви до Сахаліна лише автошляхами. Під час подорожей я записував пісні, виступів майже не було, оскільки це було літо – не сезон для концертів.  Я залишився на Сахаліні, звідти власне все і почалося: я записав там пісні і вирішив, що коли повертатимусь додому, дорогою у містах повз, які я буду проїжджати, влаштовуватиму міні-концерти. Вийшло так, що людям сподобалася ця тема, багато хто відгукнувся для участі у концертах, допомагали мені, підігрували мені. В Росії було двадцять концертів – двадцять міст. Зараз я катаюсь по Україні, зробив такий собі тур: спочатку грав на Західній Україні, тепер тут (на півдні), потім Крим буде і Східна Україна. А далі я поїду певно до Азії.

-          Часто запитуюсь: які три важливі для вас речі ви обов’язково візьмете з собою у подорож. А які речі ти завжди береш із собою і просто не уявляєш свою подорож?

-          Це музичні інструменти! Якщо ти маєш музичні інструменти, то абсолютно весь світ тобі відкривається.  Якщо є поряд гітара, то буде все добре!

-          Подорожі автостопом – це складно? Існує певний ризик, ніколи не знаєш чого чекати від незнайомців, які зголосилися тебе підвезти.

-          Це дуже легко! Набагато легше ніж подорожувати поїздом, або літаком, і це також набагато цікавіше. Я вважаю, що подорож автостопом – це найбезпечніша мандрівка, оскільки підвозити зупиняються лише добрі люди, погані люди проїжджають собі повз.
-       

       Яким чином ти обираєш маршрути для своїх мандрівок?

-          Я особливо не задумаюсь над цим, я просто їду туди ,куди я хочу, де  ще не був, але хотів би побувати. Все відбувається досить спонтанно.

-          Для того щоб багато подорожувати необхідні кошти. Як ти заробляєш собі на життя? Чим ще займаєшся окрім творчості?

-          Зараз я заробляю собі музикою: хтось  платить за концерти, хтось  - ні. Також я займаюсь фотографією, люди купують у мене знімки, тобто фотографії та музика  - це той мінімум, який дозволяє мені існувати та подорожувати далі.

-          Про що ти зараз мрієш?

-          Я мрію створювати свою музику, щось змінювати у житті людей. Якщо моя творчість подарує людині хоча б маленьку частинку добра, то моя мрія здійсниться.

-          Кожне місто залишає про себе якийсь спогад. Які спогади залишить для тебе Миколаїв?

-          Це дуже веселе місто, дуже веселі та гарні люди, зокрема і ті, у яких я живу. Дружелюбна, добра та чуйна публіка. Я дуже вдячний, що такі гарні люди приходять на концерти.

-          Хотів би ще раз приїхати до нас?

-          Так! Обов’язково ще приїду!

Що ж, чекатимемо на Сергія і побажаємо ще більше цікавих та гарних міст, та добрих людей із великим серцем, таких як він сам.

Автор статті: Катерина Синявська
Фото: взято з зустрічі http://vk.com/makelikeatree_niko , К.Синявська 

0 коммент.:






Отправить комментарий